ЛОР - клиника
Военно-медицинского
клинического центра

г.Харьков

История Северного ВМКЦ

У 70-х роках ХІХ століття політичні та військові погляди Російського імператора були спрямовані на південні рубежі імперії, де одним з форпостів був новоутворений Харківській військовий округ (1864р.) до складу якого входили Харківська, Полтавська, Чернігівська, Курська, Орловська, Воронізька губернії на території яких було розташовано два на пів госпіталі у місті Чугуєві та у місті Шостка, сорок сім місцевих лазарети, маючи на той час найменшу кількість лікувальних ліжок. Внаслідок чого значна кількість військовослужбовців округу була змушена користуватись медичною допомогою у місцевих цивільних лікарнях, де вони отримували гірший нагляд і утримання в них було значно дорожче для військового відомства ніж у військових лікувальних закладах. Крім того на той час значно зріс авторитет медичного факультету Харківського університету. Харків мав значний лікарській потенціал та був значним медичним центром. Ці обставини зумовили необхідність організації в місті Харкові постійного військового госпіталю и спонукали Головний Військово–госпітальний комітет, якій на той час займався питаннями організації та управлінням військово – лікувальних закладів, у 1874 році прийняти рішення : «Найдено необходимым построить в Харькове барачный лазарет на 200 мест с тем, чтобы впоследствии он мог бить расширен в госпиталь 2–го класса».

В 1875-1876 роках на відведеній ділянці землі були побудовані основні будівлі госпіталю, що збереглися до наших днів. В 1887 році розташований в нових приміщеннях Харківський місцевий лазарет був перейменований в тимчасовий Харківський військовий госпіталь (1-го класу), а з 1880 року став існувати як постійний військовий госпіталь. У 1887 році при Харківському військовому госпіталі були засновані три клініки - хірургічна, терапевтична і шкірно-венерична і два кабінети (патолого-анатомічний і гігієнічний) медичного факультету Харківського університету. У 90-х роках госпіталь збагатився операційним блоком.

18 вересня 1941 року госпіталь у повному складі евакуйований у м. Барнаул Алтайського краю, де продовжував обслуговування поранених та хворих евакуйованих із фронтів.

22 травня 1943 року госпіталь був переведений у розпорядження Начальника Санітарного Управління Воронізького фронту та з червня по вересень 1943 року, розгорнутий у с. Хова Воронізької області де ніс функції одного з евакогоспіталів Воронізького фронту. У той період приймав поранених з фронтів Курської дуги.
11 листопада 1943 р. госпіталь повернувся на місце постійної дислокації в м. Харків.
За роки Великої Вітчизняної війни була надана висококваліфікована допомога більше 18000 хворим і пораненим бійцям, офіцерам і генералам Червоної Армії, проведено більше 10000 складних хірургічних операцій, співробітниками госпіталю здано більш 700 літрів крові.
За великий вклад до Перемоги у Великій Вітчизняній війні 384 Харківський військовий госпіталь був нагороджений орденом Червоної Зірки.
На території госпіталю знаходиться поховання радянських воїнів, яких було розстріляно та спалено заживо в 1941-1943 роках фашистськими окупантами в лікувальних корпусах госпіталю. У братній могилі поховані останки біля 1200 загиблих.
За Військово-медичним клінічним центром Північного регіону закріплене медичне забезпечення військових частин, військових навчальних закладів, військових установ і організацій Міністерства оборони України, що дислоковані в Чернігівській, Сумській, Полтавській, Харківські та Луганській областях.
Військово-медичний клінічний центр Північного регіону має: 10 клінік, 11 лікувально-діагностичних відділень, які не входять у клініку, 10 підрозділів забезпечення. У складі ВМКЦ працює: 116 лікарів, з них 2 кандидати медичних наук, 47 лікарів вищої категорії, 21 лікар має 1 кваліфікаційну категорію, 9 – 2 кваліфікаційну категорію.
На базі центру розміщені такі клінічні бази ВУЗів Харкова: Кафедри внутрішніх і професійних хвороб Харківського державного медичного університету; кафедра ендоскопії, хірургії та топографічної анатомії Харківської медичної академії післядипломної освіти; кафедра травматології Харківського інституту патології хребта та суглобів ім. проф. Сітенка Академії медичних наук України; кафедри травматології, ортопедії і комбустіології Харківської медичної академії післядипломної освіти.
Співробітниками ВМКЦ запропоновані раціональні пропозиції в лікуванні та діагностиці хворих: Постійно ведеться науково-практична робота.